Курс англійської мови для дітей дошкільного віку – це практичний курс англійської мови, що відповідає основним цілям дошкільної освіти. Головним завданням навчання в цей період є розвиток елементарних мовних навичок, перш за все, розвиток усного мовлення та сприйняття англійської мови на слух. Велика увага приділяється також комплексному розвитку дітей: розвитку їх пам’яті, образного мислення, дрібної моторики та творчих здібностей.
Всі існуючі методики навчання англійської мови для дошкільнят можна умовно розділити на:
- метод заміщення,
- комунікативний метод,
- метод занурення.
Метод заміщення. Заняття відбуваються повністю українською мовою, англійські слова вводяться поступово. Всі матеріали супроводжуються перекладом. Тільки тоді, коли дитина засвоїла лексику, добре знає переклад, українські слова заміняються англійськими. Цей метод не дуже ефективний, але корисний на початковому етапі навчання англійській.
Комунікативний метод. Передбачає мінімальне використання української мови на заняттях. Українською слово вимовляється тоді, коли коли дитина не розуміє значення слова, а для того, щоб це відбувалося рідко, необхідно використовувати якомога більше візуальних матеріалів (картинок, відео, театральними виставами). Ефективність цього методу достатньо висока.
Метод занурення. Відсутність використання рідної мови під час заняття. Дитина засвоює англійську мову на рівні з рідною. Цей метод є найбільш ефективним, але вимагає високий рівень підготовки батьків. Як на мене, це може тільки служити для батьків стимулом покращити власну мову і частіше заглядати у словник.
Ці методи самі по собі мають включати в себе різноманітні техніки проведення занять, такі як ігрова, розвивальна, проблемна, проектна. Для дітей дошкільного віку найбільш ефективною є ігрова методика.
Ігрова техніка– основна для дошкільного віку (від 3 до 7 років). Всі заняття відбуваються в ситуації «начебто»: начебто потрапили в казку, відправилися в подорож, прийшли в гості до лисички і т.п. Будь-яку тему можна обіграти, головне – використовувати більше наглядних матеріалів.
Розвивальна техніка– ця техніка заснована на тому, що дитина займається звичними для себе справами, але англійською мовою. Наприклад: роздивлятися в книжці картинки і називати їх англійською, називати кольори предметів, іграшок під час гри, розповідати про членів родини по фотографіях, сортувати великі і маленькі предмети, називаючи це англійською.
Проблемна техніка. Можна використовувати з 5 років. Дитина має сама здогадатися, як перекладається той чи інший вираз, наприклад передбачає організацію занять таким чином , щоб дитина самостійно справлялася з новими труднощами. Школа привчила нас , що відповіді потрібно шукати по готовим алгоритмам . Ось так складати, ось так множити . А ось так говорити по -англійськи. Проблемний метод розрахований на дітей з розвиненим мисленням , тому не підходить для зовсім маленьких . Але його можна застосовувати приблизно з 5 років , коли діти вже спокійно можуть висловити свою думку. Природно , що передбачаються відповіді дітей українською , але все одно це розвиває їх мислення і поглиблює розуміння особливостей іноземної мови .
Проектна техніка. Створення якогось продукту (малюнка, казки, презентаці та ін.) навчання мові відбувається в процесі створення. Наприклад, намалювати свою кімнату і назвати, що як називається.
5 законів пам’яті, про які варто пам’ятати під час занять:
1. Повторення, багаторазове і регулярне – запорука успіху у вивченні мов.
2. Підключення всіх органів чуття.
3. Рухливі ігри. Намагайтеся завжди в заняття вводити елементи ігр-руханок.
4. Закон шести нових слів. За одне заняття людина може засвоїти не більше ніж 6 нових слів.
5. Позитив. Діти гарно запам´ятовують те, що викликає радість, пов’язане з позитивними емоціями.
По закінченні курсу діти зможуть: | Вітатися, Розказати про себе
Називати кольори,
Рахувати англійською,
Співати дитячі англійські пісні та декламувати вірші,
Називати частини тіла англійською мовою. |  |
Поради психолога та рекомендації батькам, які вирішили віддати дитину на заняття з вивчення іноземної мови.
проблема вибору
У моменти психологічних криз, коли приходить час осягнення своєї індивідуальності, дитина раптом усвідомлює, що на рідній мові можна не тільки розуміти, але ще й говорити і читати самому. Тоді дитина починає з власної ініціативи надолужувати згаяне. Перша криза в оволодінні мовою наступає десь у 6 років або при переході в школу, де авторитет учителя і мова навчання відіграють істотну роль. Другий - в 12-14 років, коли підліток стає незалежним і вирішує,що в даний момент життя йому важливіше. І третій - при вступі в доросле життя, в якій професійні інтереси визначають мовні пріоритети. У такі періоди дитині необхідна особлива підтримка. Не потрібно дитині в такий період розпочинати вивчення іноземної мови – почекайте.
Дитині потрібно регулярно читати книжки рідною мовою, співати пісні, а найважливіше, при першій кризі - грати з ним, що дорослі взагалі рідко вміють робити, а тут гра повинна перетворитися на засіб спілкування.
дві мови можуть паралельно сприятливо розвиватися за умов:
1. Абсолютно здоровий мозок, без сумнівів на пошкодження і кори й підкірки (не плутати з розумовою відсталістю!) . Порушення процесів гальмування в головному мозку призводить до багатьох проблем, пов'язаних з недоліками когнітивних, мовних і моторних навичок .Відхилення виникає у зв'язку з патологією в певних ділянках головного мозку, так, якщо дитина лівша, патології відзначаються в корі лівої півкулі, класифікація мовних порушень залежить від локалізації уражень головного мозку.
2. Джерелами отримання знань є різні суб'єкти (наприклад, з мамою по-російськи, з татом - по азербайджанські або вдома - російською, в садку - англійською; не можна одному джерелу змішувати мови при спілкуванні).
3. У дитини не повинно бути ознак ліворукості.
При збігу цих трьох умов мови формуються без затримок, не шкодячи одна одній.
Іншими словами, вивчення другої мови у дошкільному віці припустимо за умови правильної організації навчання: обов'язково враховувати вікові особливості дитини, фізіологію, і в жодному разі не перевтомлювати її нервову систему.
Отже, батькам дітей з порушеннями мовлення , дітей гіперактивних не треба їх загружати вивченням іноземної мови! Не нашкодьте своїй дитині!
стаття підготована Локотковою С.В.
Поради логопеда та рекомендації батькам, які вирішили віддати дитину на заняття з вивчення іноземної мови.
Багато хто з батьків починають навчати іноземної мови дитину-дошкільника. Ще більше таких батьків, які відчувають докори сумління через те, що вони не навчають свого сина (доньку) англійської, французької або ще якоїсь мови. Такі батьки керуються правильним і похвальним уявленням про те, що в наш час завжди корисно знати одну або дві іноземні мови, які допомагатимуть згодом дорослій людині реалізувати себе в житті. І другим уявленням, яким вони керуються,— «чим раніше, тим краще», погодитися вже не так легко, адже йдеться не про виправлення якогось недоліку в розвитку, який потрібно виправити вчасно: ми говоримо про опанування нового уміння і розвиток нової здібності. Уважаємо, в цій ситуації повинний діяти інший принцип — знайти слушний період у розвитку дитини.
Однак, радимо батькам не докоряти собі, якщо їхня дитина з пелюшок не вчиться говорити двома мовами: на все свій час. Сумління таких батьків може бути спокійним, тому що вони віддали перевагу природному розвитку мовлення своєї дитини, відмовившись від непотрібних батьківських амбіцій. У такий спосіб батьки запобігли відставанню своєї дитини в розвитку мовлення: такий несприятливий розвиток подій є можливим і заслуговує на увагу та зайву пересторогу.
Погляд логопеда «Чи можна вчити іноземну мову, коли добре не говориш українською?» Англійська мова схожа з українською - майже такий же аналітико-синтетичний ряд. Навіщо посилювати положення з рідною мовою? Якщо вже він не засвоївся в повній мірі, при "повному зануренні", для засвоєння якого зараз вже потрібні не природний хід, а спеціальні прийоми, то що ж буде після вторгнення другої мови? Прогнози на письмову мову в шкільному віці в такій ситуації невтішні. Шкода, що не всі фахівці (я маю на увазі вчителів ін. мов і керівників д / садків забувають принцип педагогіки - не нашкодь! ). Але ми - на те і дефектологи ( Л.С. Волкова нам, логопедам, про це нагадувала), щоб не допустити шкоди. Вивчення іноземної мови дітьми без порушень мовлення добре, якщо це відбувається в мовному середовищі або з грамотним педагогом. Наприклад, при міжзубному сигматизмі НЕ рекомендувалося вивчення англійської до повного виправлення, і знову ж таки, потім краще було потрапити відразу в руки грамотного педагога, який з перших занять дає фонетичну зарядку, типу "This is the season ...", коли йде чергування міжзубного і зазубного положення.
Тож не будьте батьками, які дотримуються думки
«не вміє говорити українською, тож може заговорить іноземною!»
й забувають про потреби дитини.
Всьому свій час!
вчитель-логопед Іванович І.М.
Розвиток мовлення дошкільників та вивчення іноземної мови.
Дитина вчиться говорити рідною мовою не тільки від матері, але й від усіх людей, з якими зустрічається. І найбільше від тих, хто їй близький, із ким у неї склалися емоційні взаємини. Взаємини в становленні мовлення — значно важливіший фактор, ніж, наприклад, наслідування. Дитина хоче чимось поділитися, пережити радісне враження, за допомогою слів і фраз вона намагається зав'язати та підтримати контакт «зі своїми», мовлення потрібне їй і для здійснення бажань, і для задоволення потреб.
Якби дитину позбавили змоги спілкуватися з людьми, вона не навчилася б говорити навіть в оточенні магнітофонів, радіо й телевізора, увімкнених від ранку до ночі. Відомі випадки, коли в лісах знаходили дітей, які загубились зовсім маленькими та зростали серед тварин. Коли «здичавілі» діти потрапляли до людей, вони вкрай слабко розвивалися інтелектуально, незважаючи на напружену працю вихователів; якщо дитині виповнилося більше ніж три роки, вона не могла опанувати людське мовлення та навчалася вимовляти лише незначну кількість слів. Це свідчить про те, що, з одного боку, існують періоди найбільшої чутливості до певних впливів (такий період для розвитку мовлення — від одного року до трьох), з іншого,— поза соціальним середовищем дитина розвиватися не може.
Ось тут і виникає проблема: чи має сенс вивчення декількох мов у дошкільному віці?
У старшому дошкільному віці інтенсивно розвивається граматичний лад мовлення. Діти засвоюють тонкі закономірності морфологічного порядку — будову слова. Дитина не просто активно опановує мовлення — вона творчо освоює мовленнєву дійсність. Вона правильно вловлює значення «дорослих» слів, хоча застосовує їх іноді у своєрідний спосіб. Цю дитячу здатність до самостійного словоутворення часто називають словотворчістю.
Словотворчість — це закономірний етап опанування рідної мови. Дорослим необхідно виправляти дитячу вимову та фіксувати увагу на правильних назвах. Допоможе в цьому звуковий аналіз слів і розвиток фонематичного слуху. Якщо в родині розмовляють двома мовами, дитина опиняється в значно складнішому становищі не стільки з розвитком мовлення, скільки з накопиченням і використанням слів. Вона вчиться називати ту саму річ двома різними словами, розуміти батьків і бабусь. Природно, що дитина іноді плутає слова: мине багато часу, перш ніж вона сама в усьому розбереться.
Оцінюючи зрілість мовлення за звичайними нормами, ми доходимо висновку, що в дітей у двомовних родинах запас словесних понять у дошкільному віці дещо нижчий за дітей, які зростають у одномовних родинах. Проте не можна вважати, що діти із двомовних родин запізнюються в психічному розвитку. Як правило, дитина знаходить якийсь вихід сама: вона або приймає одну мову як рідну, а другу — як допоміжну, необхідну для розуміння того члена родини, хто розмовляє тільки нею, або ж володіє обома мовами однаково добре і використовує їх у відповідних ситуаціях (приміром, граючись із дітьми, розмовляє однією мовою, а вдома — іншою).
Аналогічна ситуація зазвичай складається за найрізноманітніших комбінацій мов у родині. Якщо обидві мови близькі (наприклад українська та російська), то дитині не доводиться вивчати дві мовні системи, і вона достатньо швидко та легко запам'ятовує дві назви тієї ж речі (або того ж явища). Діти, які мають нормальні здібності та не страждають на специфічні дефекти мовлення, зазнають лише несуттєвих, тимчасових проблем із двомовністю. Втім, у більшості випадків на той час, коли дитина піде до школи, її рідна мова (чи то російська, чи то українська) уже визначиться, другою стане та, якою розмовляє лише дехто з її оточення.
Багато хто з батьків починають навчати іноземної мови дитину-дошкільника. Ще більше таких батьків, які відчувають докори сумління через те, що вони не навчають свого сина (доньку) англійської, французької або ще якоїсь мови. Такі батьки керуються правильним і похвальним уявленням про те, що в наш час завжди корисно знати одну або дві іноземні мови, які допомагатимуть згодом дорослій людині реалізувати себе в житті. І другим уявленням, яким вони керуються,— «чим раніше, тим краще», погодитися вже не так легко, адже йдеться не про виправлення якогось недоліку в розвитку, який потрібно виправити вчасно: ми говоримо про опанування нового уміння і розвиток нової здібності. Уважаємо, в цій ситуації повинний діяти інший принцип — знайти слушний період у розвитку дитини.
Вивчення іноземної мови в дошкільному віці дещо відрізняється від так званої природної двомовності. У цьому випадку необхідно створити певною мірою штучне середовище для вивчення іноземної мови (приміром, щодня приділяти кілька годин для того, щоб уся родина розмовляла тільки іноземною мовою).
У такий спосіб дитина навчиться слухати іноземну мову, запам'ятає певні вирази і назви, здобуде гарну практику, опанує інтонації — згодом усе це стане їй у пригоді.
У будь-якому разі слід пам'ятати, що домашні вчителі зазвичай не такі вже й послідовні: вони переходять на рідну мову, коли необхідно сказати щось швидко або пояснити щось складне. Звісно, мовне середовище, як ми зазначали, створене штучно. І якщо немає іншої можливості, краще користуватися спеціальними аудіозаписами з піснями, казками та віршами, які не перевтомлюють дитину навчанням і опираються на її переважну безпосередню пам'ять, емоційність.
Добре також підключати різні канали сприйняття дитиною інформації: не тільки слуховий, але й зоровий і руховий, тобто показувати дитині картинки та називати слова разом із нею, відтворювати рухи досліджуваного об'єкта. Існує пряма залежність: чим більше каналів сприйняття беруть участь у запам'ятовуванні, тим кращим буде результат.
Рекомендуємо також увесь матеріал запам'ятовувати в ігровій формі. Зрозуміло, що в дошкільному віці формується тільки словник іноземних слів, але не граматична побудова речень.
Однак, радимо батькам не докоряти собі, якщо їхня дитина з пелюшок не вчиться говорити двома мовами: на все свій час. Сумління таких батьків може бути спокійним, тому що вони віддали перевагу природному розвитку мовлення своєї дитини, відмовившись від непотрібних батьківських амбіцій. У такий спосіб батьки запобігли відставанню своєї дитини в розвитку мовлення: такий несприятливий розвиток подій є можливим і заслуговує на увагу та зайву пересторогу.
Іншими словами, вивчення другої мови у дошкільному віці припустимо за умови правильної організації навчання: обов'язково враховувати вікові особливості дитини, її бажання і в жодному разі не перевтомлювати її.
Картки для розмальовування з літерами англійського алфавіту
(Alphabet Coloring Pages)
Літера A (Letter A)
Літера B (Letter B)
Літера C (Letter C)
Літера D (Letter D)
Літера E (Letter E)
Літера F (Letter F)
Літера G (Letter G)
Літера H (Letter H)
Літера I (Letter I)
Літера J (Letter J)
Літера K (Letter K)
Літера L (Letter L)
Літера M (Letter M)
Літера N (Letter N)
Літера O (Letter O)
Літера P (Letter P)
Літера Q (Letter Q)
Літера R (Letter R)
Літера S (Letter S)
Літера T (Letter T)
Літера U (Letter U)
Літера V (Letter V)
Літера W (Letter W)
Літера X (Letter X)
Літера Y (Letter Y)
Літера Z (Letter Z)
Картки із зображенням тварин на Англійській мові
(flashcards with animals and birds)
